Опис досвіду
Чи може сучасний урок української мови бути радісним і
цікавим для учнів? Чи може він розкрити творчий потенціал особистості,
поставити її в ситуацію морального вибору і прийняття нею самостійного рішення?
Вважаю,що ствердно відповісти на ці запитання можна лише за умови,якщо процес
навчання перевести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної
технології вчителя-словесника і навчальної технології учня, змінивши сам підхід
до здобуття знань з мови. Саме тому своїм життєвим кредо я о брала слова Ліни
Костенко :
Віддай людині
крихітку себе,
За це душа
наповнюється світлом.
Ймовірно, що саме такий
варіант оптимального навчання мови, як
інноваційне навчання,є нині найефективнішим, оскільки яскраво вирізняється
стилем, формами,засобами. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію
здобуття знань з мови, активне функціонування інтелектуальних і вольових
сфер,дає відчуття потреби у самоосвіті,формує стійкий інтерес до
предмета,сприяє розвитку творчої особистості.
Цьому сприяє й особистісно зорієнтоване
навчання,що ставить своєю метою не оволодіння знаннями,уміннями,
навичками,авільний розвиток особистості, яка у процесі пізнання зберігає свою
індивідуальну неповторність, самобутність. Учні повинні навчитися самостійно
аналізувати об’єкти, властивості, порівнювати, узагальнювати, робити висновки,
їх доводити та обгрунтовувати, вміти
класифікувати за певною ознакою. Саме тому моїм педагогічним кредо є
вислів « Учень не амфора, яку треба
наповнити знаннями, а факел, який треба запалити». Я прагну запалити вогник у
дитячих очах, щоб не залишити байдужими дитячі душі,щоб школа для них стала не
лише місцем, де здобувають знання, а стала школою життя. Намагаюсь у своїх
учнів збудити фантазію,натхнення, ініціативу, нестандартність, непересічність
,творчу уяву. Мене, як учителя-практика
, цікавило , чи розв’язується проблема нових форм проведення уроків мови та
літератури з урахуванням інноваційного аспекту. Я, як вчитель-словесник, мушу
формувати в учнів такі необхідні якості як самостійність, ініціативність,
творчість,упевненість у собі, адже ці якості необхідні майбутньому фахівцю,
який буде діяти в нових суспільних умовах.,Саме тому я працюю над проблемною темою “Використання новітніх методів і технологій у викладанні української мови та
літератури та у контексті особистісно зорієнтованого навчання»
Актуальність досвіду полягає в
створенні передумов для всебічного розвитку особистості,
спонуканні до пошуку нових шляхів удосконалення навчальної діяльності та способів
розв’язування наукових і життєвих проблем, оскільки створює оптимальні умови
для активності учня як співтворця навчально виховного процесу на всіх його
етапах.
«Немає абстрактного
учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб
розкрити сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій
праці» - писав В. Сухомлинський. В цьому й полягає завдання педагога -
управляти процесами творчого пошуку,йдучи від простого до складного :
створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості учня,розвивати його уяву, асоціативне
мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно
вдосконалюватися, розв’язувати дедалі складніші завдання.
Життя доводить, що в складних умовах, що
постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча,
креативна,здатна до генерування і використання нового (нових ідей, задумів,
нових підходів та рішень). Це людина, « яка володіє певним переліком якостей, а
саме: рішучістю,вмінням не зупинятися на досягнутому,сміливістю мислення,
вмінням бачити за межі того, що бачать сучасники і бачили попередники». А для
цього треба дозволити дітям вільно розмірковувати, робити припущення,
встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Дієвим є використання різноманітних
форм і методів роботи на уроці: кросворди, ребуси, загадки, лінгвістичні ігри,
написання творів-мініатюр.
Шляхи реалізації
проблеми :
- навчальна діяльність;
- робота з обдарованими дітьми;
- позакласна робота;
- участь у конкурсах, олімпіадах.
Важливим є спілкування, співпраця вчителя і учнів на уроці.
Тому намагаюся вчити дітей мислити, самостійно переконуватися в правильності
наукових істин,адже тільки свідомо засвоєні знання залишаються активним багажем
на все життя. Намагаюся продумувати кожну хвилину уроку наперед так,щоб
посильно завантажити всіх учнів.
Кожний урок починається з мотиваційного етапу. Перш за
все з’ясовую емоційну готовність учнів, створюю атмосферу
довіри та доброзичливості, забезпечую психологічний настрій учнів на роботу.
Щоб досягти позитивного налаштування на урок,я використовую такі методики як:
- обмін усмішками;
- визначення настрою за допомогою дієслів хвилююся, сподіваюся, тривожуся, радію, очікую;
- обмін побажаннями, усмішками;
- кольоровий настрій;
- «незакінчене речення».
На
етапі актуалізації знань можна використати асоціювання, яке спонукає учнів
думати,стимулює мислення шукати зв’язки між окремими поняттями. Під час
підведення підсумків уроку можна доповнити схему асоціацій. Наприклад, вивчаючи
повість «Земля» О. Кобилянської, створюємо асоціативний кущ до слова «земля».
Земля – годувальниця, важка праця,мірило статусу селянина, об’єкт
захоплення,воля (сіє розбрат, вбиває).
На етапі цілевизначення знайомлю учнів із
загальним переліком цілей уроку,а вони позначають у загальному переліку власні
цілі, доповнюють їх власними.
На етапі опрацювання навчального матеріалу практикую
створення проблемних ситуацій, запитань, завдань. Наприклад, вивчаючи правопис
дієслів з не пропоную допомогти мені
розсудити суперечку двох учнів. Один з них доводить, що слова нездужати,непокоїтися,неславити пишуться
разом, а інший – окремо. Хто з них правий? Яких знань не вистачає учням для
вирішення суперечки?
Вивчаючи прислівник, ставлю перед учнями проблемне завдання:
пояснити, чому виділені слова пишуться по-різному: «Іти на зустріч з другом» і
«Назустріч мчала машина». Спостереження над мовним матеріалом приводить їх до
висновку. Іти (на що?) на зустріч з
другом. Це іменник, тому пишемо окремо. Назустріч(куди?)
мчала машина. Це прислівник, пишемо разом.
Пошук відповіді на проблемне запитання сприяє розвитку
розумових здібностей,умінь порівнювати мовний матеріал.
Для розвитку мислення учнів
використовую такі види діяльності як визначення зайвого слова – «Четверте
зайве» (за способом творення, граматичною
ознакою та ін.),пошук синонімів, антонімів («Павутина слів»),асоціювання.
Подобаються учням вправи з
ключем(вибірковий, розподільний диктант). Правильно виконавши завдання,вони
можуть прочитати певний вираз,підкресливши певну букву в слові. Наприклад:
записати дієслова у дві колонки :
І – недоконаного виду;
ІІ – доконаного виду.
Підійшли, наближатися, згорну,вибіг,
крутить,вирішити,відмовлятися, звернутися, поетизувати, війнув.
Підкресливши в кожній колонці третю букву,можна прочитати
кінець прислів’я «Добре роби – добре й буде».
Робота в парах,робота в групах,
«Мікрофон», «Мозковий штурм», «Незакінчене речення», «Ти мені – я тобі» , рольові
ігри, – засіб створення атмосфери
доброзичливості, взаєморозуміння, спосіб навіяти впевненість у своїх силах.
Учні з задоволенням працюють в
парах, групах, із задоволенням створюють сенкан, заповнюють кола Вена.
Виконуючи конкретне навчальне завдання,між учнями відбувається не лише спільна
робота в одній групі, а й міжгрупова взаємодія. Вчитель тільки надає
консультації. Учні виконують взаємоперевірку діяльності своєї групи і
знайомлять з результатами весь клас.
Така робота сприяє підвищенню
навчальної активності школярів, усуває їх скутість, адже запитати у свого
товариша значно простіше, ніж у вчителя.
Прийом «Мозковий штурм» досить ефективний під час колективного обговорення. Він
спонукає кожного проявити свою уяву і творчість, що досягається шляхом
висловлення думок всіх учнів.
Рольові ігри допомагають учням
самостійно зробити висновок з певного питання. Так, вивчаючи другорядні
члени речення, пропоную учням побути в
ролі диктора телевізійної служби новин.
Вони мають розповісти новини, вживаючи лише непоширені речення. Після уявного
телеефіру учні самостійно можуть зробити висновок про важливість другорядних
членів речення.
Прийом «Мікрофон» дає можливість
висловитися кожному учневі,сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на
запитання або висловлюючи свою думку чи позицію . Цей прийом також можна
ефективно застосовувати під час колективного обговорення.
Прийом «Незакінчене
речення» використовую для актуалізації
опорних знань, щоб зекономити час на
уроці. Наприклад:
- Дієслово – це частина мови…
- Є такі види дієслова…
- Дієслова доконаного виду означають…
- Дієслова недоконаного виду означають…
- До І дієвідміни належать…
- До ІІ дієвідміни належать…
- Не з дієсловами пишеться разом…
- В закінченнях дієслів пишемо –ться, а…
- В закінченнях дієслів пишемо –шся, а…
Цей прийом доречно використовувати і в кінці уроку: «На
уроці я навчився…»,»Я дізнався..»,»Найбільш складним було…»
На рефлексі йно
оцінювальному етапі учні відповідають на запитання: Що ми робили на уроці? Чого
я навчився? Привчаю учнів до самооцінювання та взаємооцінювання.
Головне призначення уроку літератури – організувати творчий
процес, розвивати в учнів логічне й асоціативне мислення, уміння естетично оцінювати життєві, мистецькі явища.
Тому на уроці української літератури теж практикую рольові ігри,роботу в
групах, «Мікрофон», «Прес», а також уроки-суди, «Займи позицію». Інноваційні
методи зумовлюють якісне осягнення учнями художнього слова, пробудженні в
дитини почуття гідності та самоповаги, у її готовності брати на себе
відповідальність за вибір у будь-якій проблемній ситуації. Для цього прагну
зробити кожен етап уроку цікавим, розвивати творчу уяву, фантазію на матеріалі
художніх творів,постійно збагачувати внутрішній світ. Проте успішність
навчального процесу залежить і від учня, його бажання працювати, активності
пізнавальної діяльності під час уроку. Намагаюся активізувати роботу учнів шляхом постановки проблемного запитання,або
«Мозкового штурму». Для мене важлива думка кожної дитини, незалежно від
того,правильна вона чи ні.
Я заохочую кожну оригінальну думку,допомагаю учням вільно висловлюватися,
не поспішати з висновками, хоча в кінці проблемного обговорення
обов’язково підбиваємо підсумки. Метод
«Незакінчене речення» розвиває мислення учнів,дає простір для побудови
умовиводів самими учнями. Наприклад: « Кайдашева сім’я» - це твір про сварки в сім’ї чи про…»
Практикую досить часто літературні диктанти. Цікава учням
гра «Впізнай героя». (Вчитель зачитує цитату, а учні за короткий час мають
пригадати велику кількість вивченого матеріалу.)
Гра «Істинне-хибне» вимагає від учнів зосередженості, знання
вивченого матеріалу, кмітливості. Зачитую певні твердження з теми. Якщо учні з
ним згодні, ставлять знак «плюс» (+), якщо ні – «мінус»(-).
В своїй роботі використовую сенкан – східний вірш із п’яти
рядків.
Іван Вишенський
Мудрий, релігійний
Вболіває,викриває,пише
Непримиренний викривач ворогів України
Патріот.
Для порівняння образів
укладаємо діаграму Вена.
Наприклад,порівнюючи образи Катерини та наймички Ганни (за поемами Т. Г.
Шевченка), малюємо два кола. У спільному
секторі записуємо ті риси, які властиві обом жінкам, у колах – відмінні. Обоє –
молоді, вродливі, народжують позашлюбних дітей. Але Катерина лишає дитя
напризволяще, а Ганна підкидає бездітним
людям,стає наймичкою.
Сучасна методика має великий арсенал прийомів інтерактивного
навчання. Я прагну постійно поповнювати
свій арсенал методів,намагаюся урізноманітнювати їх використання на окремих
уроках. Адже ефективність знижується, якщо на кожному наступному уроці
використовую одні й ті самі методи. Тому намагаюся об’єктивно оцінювати свої
методичні здібності і можливості та
відповідно визначати в кожному конкретному разі, якому з методів навчання
надати перевагу. Прагну вдосконалювати свої вміння, тому з 2012 року є
учасником творчої лабораторії ОЗОН з
української мови, а з 2014 – творчої групи вчителів – словесників .
Мої учні є призерами конкурсів та олімпіад,
а саме: 2013 – Лопуга Марія – І місце у
ІІ турі Всеукраїнського конкурсу дитячої та юнацької творчості ім. Т.Г.Шевченка, Кухновець Олеся –ІІІ місце в
ІІ турі конкурсу ім.П.Яцика; 2014 –Лопуга Ірина – ІІІ місце у ІІ турі
Всеукраїнського конкурсу ім.
Т.Шевченка,Кухновець Олеся –ІІ місце у ІІ турі конкурсу «Перло многоцінне»;
2015 –Кухновець Олеся - ІІ місце у ІІ турі в олімпіаді з української мови та
літератури; 2016 – Кухновець Олеся – ІІ місце у конкурсі ім. П.Яцика, Кушнір
Ірина –ІІ місце у ІІ турі Всеукраїнського конкурсу ім.Тараса Шевченка; 2017 – Кухновець Олеся
–ІІІ місце в олімпіаді з української мови, Лопуга Дарина –ІІІ місце в олімпіаді з української мови та літератури,
Кушнір Ірина –ІІ місце в олімпіаді з української мови та літератури та ІІ місце
у ІІ турі Всеукраїнського конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Тараса
Григоровича Шевченка.
Інноваційні технології допомагають учням навчитися
самостійно здобувати знання, розвивати здібності, правильно організовувати свою
роботу,ставити цілі, складати реальний план , виконувати його й оцінювати
результат. Вивчаючи літературу, учні висловлюють власні судження, прагнуть до
глибокого пізнання, що спонукає усвідомити власну готовність жити «у
прекрасному, але жорстокому світі». У своїй роботі я не вимагаю прийняття
єдиної думки, а лише спонукаю до певних оціночних висновків, які кожен робить
самостійно: самостійно мислить, оцінює, порівнює, проводить аналогії з сучасним
життям, власним досвідом.
Отже, використання новітніх методів і
технологій у викладанні української мови та літератури у контексті особистісно
зорієнтованого навчання створює повноцінні умови для самовираження ,
саморозвитку особистості, дає можливість доцільно використовувати завдання з
різним рівнем творчості й самостійності. Кожному учневі забезпечується програма
дій: від спільних з учителем, однокласниками – до самостійних: від діяльності
за зразком – до конструктивної, конструктивно-творчої, творчої праці.
Немає коментарів:
Дописати коментар